• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Сторінка практичного психолога

/Files/images/Т.В..jpegГавриленко Тетяна Вікторівна

1995 – 1997р. студентка Богуславського педагогічного коледжу. Спеціальність «Дошкільне виховання», кваліфікація - вихователь дитячого садка.
1997-2000 р. – студентка Київського інституту удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка. Спеціальність «Дошкільна педагогіка і психологія», кваліфікація - організатор-методист з дошкільного виховання.
2011-2014 р.- студентка Київського університету імені Бориса Грінченко. Інститут людини. Спеціальність «Практична психологія», кваліфікація - практичний психолог.

26 січня 2018 року у Білоцерківському навчально-виховному об’єднанні «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 15 – дитячо-юнацький спортивно-оздоровчий клуб» пройшов семінар-практикум для керівників закладів загальної середньої та позашкільної освіти міста з питань «Інклюзивна освіта: змістовий та управлінський аспекти».

Учасники семінару мали можливість відвідати заняття практичних психологів Будяк Ю.Ю. з корекції сенсорної сфери дітей з психофізичними розладами, Гавриленко Т.В. з профілактики і корекції психоемоційних розладів у дітей з ООП, вчителів-логопедів Луцької Л.В., Левківської В.В. з розвитку слухового сприймання та фонематичного слуху у дітей з недорозвитком мовлення, учителя-дефектолога Кондратенко С.В. з розвитку логічного мислення, формування зорового сприйняття, пам’яті та уваги.

http://io.school15.org.ua/seminar-praktykum-dlya-kerivnykiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-ta-pozashkilnoyi-osvity-mista/

ТЕЛЕФОН ДОВІРИ

З 01 березня 2017 року при центрі практичної психології, соціальної і виховної роботи управління освіти і науки Білоцерківської міської ради працює «Телефон довіри» для учнів, батьків, педагогів.

Графік роботи:

з понеділка по четвер – з 18.00 до 20.00 години,

у суботу – з 12.00 до 14.00 за номерами:

063 302 42 71; 098 705 21 74; 098 705 26 78.



/Files/images/IMG_7273.JPG

14.04.2017р. Великодня манкотерапія в ст.гр. "Калинка"

Властивості фарбування вивчали-крашанки з манки виготовляли.

Дитячий практичниий психолог має справу з дітьми різного віку. Він спостерігає за ними в процесі їхнього розвитку. На очах психолога діти переходять від одного ступеня онтогенезу до іншого, більш високого. Допомогти їм у цьому - одне з найскладніших завдань психолога.
Саме повноцінне проживання дитиною кожного вікового періоду підготує її до переходу до наступного вікового рівня, дозволить сформуватися у неї необхідним для цього психологічним новоутворенням.
Відомо, що практичний психолог дошкільного навчального закладу є справу з вихователями, батьками та дітьми, що мають різний статус, освіту тощо. Причому кожна людина, з якою взаємодіє психолог, індивідуальна, унікальна, володіє тільки їй властивими рисами і якостями особистості.
Психологічна служба освіти захищає і забезпечує право кожної дитини на повноцінний психічний розвиток. При цьому важливо розуміти, що психолог захищає дитину не від когось конкретно, а від порушень умов для нормального життя і сприятливого розвитку.

/Files/images/46943231.png

Поради батькам щодо психологічної підготовки дитини до школи

1. Будь ласка, запам’ятайте, що основними психологічними причинами виникнення труднощів адаптаційного періоду є такі: - недостатній досвід спілкування з дорослими і однолітками; - недорозвиненість мовлення; - надмірно емоційний характер спілкування з дитиною у сім’ї; - несформованість звички виконувати вимоги дорослих та дотримуватися певних правил поведінки; - побоювання, недовіра до школи внаслідок неправильної орієнтації з боку батьків.
2. Добре, якщо Ви зацікавите доньку чи сина школою, викличете бажання навчатися там. Для цього намагайтеся заздалегідь визначитися, яку саме школу відвідуватиме Ваша дитина. Під час прогулянок покажіть їй споруду школи. Розкажіть про життя учнів.
3. Дитині значно легше буде пристосуватися до умов школи, якщо в сім’ї вона оволодіє певними необхідними навичками самостійності: - складати підручники, зошити та шкільне приладдя в портфель (бажано привчити дитину робити це заздалегідь, звечора); - самостійно та охайно складати одяг для уроків фізичної культури; - впорядковувати свій письмовий стіл та ігровий куточок; - самостійно вести шкільний щоденник.
4. Важливо навчити дитину ввічливого спілкування з незнайомими людьми.
5. Значну увагу приділяйте розвитку мовлення дитини, зокрема діалогічного. Частіше розмовляйте з дітьми, обговорюйте побутові “проблеми”, привчайте висловлювати власну думку, міркування. Учіть правильно розгорнуто відповідати на поставлені запитання, а також правильно формулювати запитання до інших людей. Ширше використовуйте мовні ігри – їх Вас навчать самі діти, лише покажіть, що Ви хочете пограти з ними.
6. Будьте вимогливими до дитини.
7. Не виявляйте у присутності дитини своїх переживань щодо того, як їй буде у школі, сумнівів, чи доброю до неї буде перша вчителька, побоювань з приводу того, чи буде дитина успішною у навчанні. Навпаки, демонструйте радість з приводу майбутнього вступу дитини до школи, впевненість у тому, що на неї чекають доброзичливі вчителі, цікаві знання, приємні товариші.
Завжди пам’ятайте: самопочуття дитини та успішність її адаптації до школи значною мірою залежить від Вас, шановні батьки!
На рік – сій жито, На десятиліття – сади дерево, На віки – виховуй дітей. (Народна мудрість)

Поради батькам щодо оволодіння дітьми навичками адекватного реагування на ситуацію успіху/неуспіху

● Надайте дитині можливість самостійно розв’язувати складні ситуації.Обов’язково підтримуйте дитину, щоб вона відчувала,що ви поруч, і прислухалася до ваших порад.
● Не висміюйте невдачі дитини, якими дріб’язковими вони вам не здавалися б. За будь-яких обставин залишайтеся на боці дитини.

● Розповідайте дитині про власні поразки, помилки, переживання, що їх супроводжували. Проте не слід асоціювати свої невдачі з невдачами дитини.

● Заохочуйте дитину до прийняття позиції іншої людини, аналізування власних емоцій тощо. Так вона матиме змогу поглянути на себе ніби збоку, зрозуміти переживання інших.

●Пам’ятайте, що той, хто програв, - не жертва.Не поспішайте втішати дитину – можливо, вона й не збиралася страждати. Ліпше закцекнтувати увагу на тому, що під час гри, змагання, конкурсу всім було весело та цікаво.

● Не робіть вигляд, ніби нічого не сталося. Якщо після поразки дитини жодним чином на це не відреагувати, вона може подумати, що сталося щось настільки жахливе, що про це не можна навіть говорити.

● Почекайте, поки мине перше розчарування дитини через поразку. Після цього запропонуйте обговорити, що цього разу їй не вдалося. Також можна проаналізувати прийоми, які застосовували переможці.

● Не порівнюйте свою дитину з іншими, успішнішими дітьми чи тими, кого теж спіткала невдача.

● Навчайте дитину поважати почуття інших. Обов’язково похваліть її, якщо вона відзначилася, досягла успіху. Проте зверніть її увагу на дітей, які програли і через це засмутилися. Поясніть, що не варто перед ними хизуватися своєю перемогою, ліпше підбадьорити їх.

Дорогою до садочка.

Вранці батьки поспішають на роботу, а діти - ні... Для переважної більшості батьків довести дитину вранці до дитячого садка (навіть якщо він розташований поруч з будинком) є чималою проблемою.
Вранці малюки, які не виспалися, вередують, батьки починають нервувати, лаяти їх. У відповідь, діти ще більше хничуть, сльози котяться градом, а якщо ще й погода підкачала, тоді - тримайся! Кепський настрій на цілий день гарантовано! Як зробити дорогу до дитячого садка веселою й цікавою - і для дітей, і для дорослих?

Беріть ініціативу у свої руки.

Якщо ваша дитина ще зовсім маленька, ініціативу доведеться брати на себе. Повільно плететься ззаду вас - влаштуйте гру «Хто швидше добіжить до... того дерева, лавки, зупинки». Забігає далеко вперед - «Допоможи мені, синочку (донечко), обійти (і калюжі (кучугури, ями тощо)». Повірте, спрацьовує. Крім того, у дитини формується почуття відповідальності за іншого, впевненості в тому, що вона вже підросла і може допомогти мамі, татові, бабусі обійти перешкоди або перемогти в забігу.
У дитини кепський настрій - розкажіть казку або історію про подорожі гномиків, про те, як зайчик, хом'ячок, лисенятко ходили до садочка через небезпечний ліс тощо. Фантазуйте! Якщо дитина доросліша, нехай продовжить розпочату вами історію. Це не лише розвеселить її, а й допоможе розвитку її уяви й мовлення.
Повторюйте вивчені з дитиною віршики, співайте пісеньки .
Якщо вам доведеться тривалий час йти пішки, можна використовувати час, проведений в дорозі, з великою користю. Наприклад, помітити кілька кущів і звертати увагу дитини на ті зміни, які з ними відбуваються: навесні - розпускаються бруньки, потім з'являються листочки; влітку все цвіте; восени - листя жовтіє, сохне і опадає тощо. Потім вдома можна намалювати те, що ви бачите щодня, або вести щоденник спостережень.
Дорогою можна закріпляти з дитиною набуті нею вдома або в садочку знання. Наприклад, якщо дитина недавно ознайомилася з геометричними формами, можна по черзі з нею називати круглі предмети, потім - квадратні. Щойно малюк почав розбиратися в кольоровій гамі - попросіть назвати його предмети певного кольору.

/Files/images/risunok180.png

Словесний поєдинок.

За нагоди можна пограти з дитиною у «Тварин». Ви називаєте якусь тварину, а дитина у відповідь називає тварину на ту букву, на яку ваше слово закінчилося. Наприклад, «вовк - коза». А якщо дитина не знає букв, можна просто пограти у «слова» за тими самими правилами, називаючи без обмежень всі предмети, явища і казкових героїв.
Якщо вам доводиться тривалий час стояти на зупинці в очікуванні транспорту, пограйте у «Фігури». Попросіть дитину показати як стояв би на зупинці зайчик. Нехай стане у характерну для зайчика позу, потім трішки пострибає. Це не тільки пожвавить очікування, а й допоможе дитині реалізувати потребу в рухах.
Можна також придумувати разом з дітьми загадки. Наприклад «Руда, хитра... (не відгадав - продовжуйте далі) живе в лісі, за зайцями ганяється».
Можливо, і ви складете свої загадки, казки, історії та інше, і тоді дорога до дитячого садка або тривала поїздка з малюком не здаватиметься вам втомливою та одноманітною.

Як правильно підготувати дитину раннього віку до вступу в дитячий садок?

1. Передусім слід організувати життя дитини в сім'ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному навчальному закладі.

2. Готуючись до дитячого садка, докладно розкажіть малюку, що вдень він буде ходити до дитячого садка, а ввечері ви разом з ним будете займатися вдома цікавими справами.

3. Варто зацікавити сина чи доньку дитячим садком, викликати бажання йти туди. Для цього під час прогулянок покажіть будівлю дошкільного навчального закладу, ігрові майданчики; разом поспостерігайте за грою дітей, розкажіть про їхнє життя в садочку. Не можна дитину залякувати садком, погрожувати: «Не слухатимеш – віддам у садочок». Це викличе страх перед дошкільним закладом і, безумовно, погіршить стан дитини в період звикання до незнайомого оточення. Навпаки, слід викликати бажання в неї ходити до садка: «Якщо слухатимеш, не плакатимеш, то підеш у дитячий садок». Про вступ до садка треба говорити в сім'ї як про радісну, очікувану подію.

4. Ідучи будь-куди, завжди розповідайте малюкові, що буде, коли ви повернетесь, щоб у нього була впевненість в тому, що він потрібен вам!

5. Навчайте дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування та взаємодії. Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім'ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності. Іноді, прагнучи зекономити час, батьки поспішають самі вдягнути, нагодувати дитину, чим стримують формування в неї необхідних умінь. Так діти, звикнувши до надмірної опіки, у яслах почуваються безпорадними і самотніми.

6. Обираючи дитячий садок, звертайте увагу на вихователів. Чи хочете ви щодень приводити сюди свою дитину? Якщо так, робіть це впевнено.

7. Щоб полегшити звикання, познайомте сина чи доньку з майбутнім вихователем, поговоріть з ним так, щоб дитина чула про те, що ваш малюк уже підріс і ходитиме до ясел, де про дітей піклується добра вихователька, яка гуляє і грається з ними. Слід викликати в дитини позитивні спогади про відвідування дошкільного закладу, бажання швидше підрости і піти в садочок.

8. Збираючись вести малюка до дитячого садка, домовтеся з вихователем, що певний час відвідуватимете його разом з дитиною, проте дослухайтеся до рекомендацій вихователя щодо цього.

/Files/images/adaptac_batki.jpg

Як допомогти дитині пережити період адаптації?

1. В перші дні перебування в дитячому садку залишайте дитину на 2-3 години, поступово збільшуючи час знаходження в дитсадку. Не запізнюйтесь, хоча б у перші дні забирайте дитину вчасно.

2. Не поспішайте відразу забрати дитину додому. Побудьте з дитиною на ігровому майданчику, разом подивіться, як гуляють діти, чим займаються, як спілкуються один з одним та вихователем.

3. Відводячи малюка до дитячого садка, дайте йому улюблену іграшку, сказавши при цьому: «Якщо ти захочеш, щоб я про тебе подумала, візьми і притисни її до себе. І я відразу про тебе подумаю». Ілюзія керування батьками дуже важлива для малюка. Вона знижує реакцію стресу на нову ситуацію. Нехай іграшка ходить із дитиною кожен день і знайомиться з іншими, розпитуйте, що з іграшкою сталося в дитячому садку. Хто з нею дружить, хто ображав, чи не було їй сумно. Таким чином ви багато дізнаєтеся про те, як ваша дитина звикає до садочка.

4. Пограйтесь з дитиною домашніми іграшками в дитячий садок, де якась з них буде самою дитиною. Поспостерігайте, що робить ця іграшка, що говорить, допоможіть разом з дитиною знайти їй друзів і вирішіть проблеми дитини через неї, орієнтуючи гру на позитивні результати.

5. Не хвилюйтесь і не показуйте своє хвилювання дитині. Не забувайте надавати дитині емоційну підтримку і показувати значимість для вас її нового статусу.

6. Утримуйтесь від шумних масових вистав, аби зменшити емоційне навантаження.

7. Частіше говоріть дитині про свої почуття і проявляйте їх.

8. Завжди знаходьте час вислухати, що непокоїть вашу дитину, які у неї труднощі, чого вона досягла.

9. Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини в сім'ї та оптимальний режим дня. Оберігайте нервову систему дитини!

10. Повідомте вихователів про особливі звички дитини, що вона любить, що ні, які має захоплення.

11. Придумайте ритуал «прощання» й зустрічайте дитину з посмішкою.

12. Дитина має відчувати повне розуміння між батьками та вихователями, тоді вона швидше звикає. Ніколи не з’ясовуйте відносин з вихователем (щоб не трапилось!) у присутності дитини.

13. Відвідувати дитячий садок дитині треба лише здоровою.

14. Найголовніше — почувайтеся компетентними батьками, тобто вірте, що з будь-якою складною ситуацією можна справитись, якщо її вирішувати, а не відкладати!

Головною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка є єдність вимог до малюка в сім'ї та дитсадку.

Кiлькiсть переглядiв: 372

Коментарi