Іноді виникають ситуації, коли дитина вже впродовж трьох-чотирьох тижнів відвідує дитячий садок, батьки впевнені, що підготували її до його відвідування, однак вона не перестає плакати і категорично відмовляється йти до дитячого садка. Відповідно ранковий час, коли потрібно збиратися до дитячого садка, перетворюється на проблему не лише для дитини, а й для батьків і педагогів. Тож батьки навіть починають замислюватися над тим, чи не забрати дитину з дитячого садка або ж чи не змінити дошкільний навчальний заклад. Забрати дитину з дитячого садка чи змінити заклад — нескладно, батьки завжди можуть це зробити. Однак вони мають пам'ятати, що зміна дитячого садка — не найліпший варіант розв'язання проблеми, адже в такому разі дитині доведеться знову пройти адаптаційний період, до того ж із самого початку.
Інколи вихователі радять батькам залишити дитину, яка плаче. Однак це обурює батьків, і на основі цього вони часто роблять передчасні висновки про жорсткість і черствість педагогів. Але їхній досвід здебільшого допомагає правильно оцінити ситуацію: чи сльози і плач є насправді проявом переживань і емоційного напруження дитини чи це «концерт» для однієї особи.
Діти чудово розуміють, перед ким варто розігрувати трагедію, а перед ким можна лише «зганьбитися». Адже вони плачуть не просто так або ж від болю, страху тощо, а почасти для когось, очікуючи на відповідну реакцію. А якщо вона відсутня, то плакати немає сенсу.
Окрім того, батькам варто пам'ятати, що дитина бачить світ їхніми очима, відповідно вона переймає також їхнє ставлення до людей чи ситуацій. Тому батькам не слід проявляти своє незадоволення вчинками педагогів чи поведінкою інших дітей у присутності своєї дитини. «Якщо мама вважає тьотю Надю поганою, чому я маю з нею залишатися» або ж «Чому я маю залишатися з тими хлопчаками, які постійно б'ються?!» — такі висновки дитина робить на основі висловлювань найрідніших людей, їхнього ставлення до тих чи тих ситуацій. А дорогою до дитячого садка батькам не варто концентруватися на вмовляннях, ліпше озирнутися навколо і побачити безліч цікавих речей, про які можна розмірковувати разом із маленьким мрійником, фантазером, філософом. Батькам варто пам'ятати: ранок їхньої дитини (її настрій, очікування, а також настрій батьків, їхня зацікавленість інтересами дитини) визначає весь її день у дитячому садку.
Насамкінець варто зауважити, що кожна дитина індивідуальна, відповідно має свої звички й уподобання, у кожної свій період адаптації. Не існує абсолютних правил, якими можна керуватися щодо усіх дітей, окрім любові, терпіння і щирості близьких дорослих.
1. Батькам бажано подивитися на будь-яку конфліктну ситуацію "очима дитини".
2. Роблячи зауваження дитині, необхідно обговорювати особливості її поведінки, а не її особистість у цілому.
3. Краще говорити більше про спостереження, а не висновки, навішуючи "ярлики" на дитину і програмуючи її на невдачі.
4. Описуючи поведінку, уникайте висловів "Ти завжди…" або "Ти ніколи…". Замість них використовуйте: "Коли так пізно повертаються додому, то я відчуваю тривогу, я хвилююсь…", "Мені б хотілося…" або "Я прошу тебе…".
5. Батькам бажано пам'ятати про значення і вплив своїх манер, міміки, жестів, пози на дитину та на сприймання і вирішення конфліктів.
6. Реагувати на дитину з теплотою та піклуванням.
7. Хвалити дитину та підтримувати її.
8. Бути уважними до дитини.
9. Навіювати дитині позитивне.
10. Приймати дитину такою, якою вона є.
11. Не згадувати без особливої потреби негативні ситуації з минулого дитини.
12. Порівнювати дитину частіше із нею (якою вона була раніше), а не з її однолітками, знайомими.
13. Не жити життя замість дитини, але бути поряд із нею для допомоги в разі потреби.
14. Поважати гідність дитини.
15. Не припускати розходження між словами і діями батьків.
16. Намагатися у спілкуванні з дитиною висловлювати свої почуття.
17. Бути для дитини прикладом у словах та вчинках.
18. Виконувати обіцяне.
19. Давати дитині свободу щодо виду діяльності та її форм.